Бізнес бачить корупційні ризики у законопроектах щодо регулювання промислового забруднення

Бізнес бачить корупційні ризики у законопроектах щодо регулювання промислового забруднення


Складається враження, що реформи промислового забруднення, а також реформи державного екологічного контролю намагаються відкрито саботувати – шляхом ухвалення законопроекту №5339 та розробки проектів №6004 та №6004-2, які створюють передумови для появи нових корупційних ризиків.

Про це пише РБК-Україна з посиланням на відкрите заяву Європейська бізнес-асоціація (ЄВА) розміщена на офіційному сайті.

ЕВА нагадала, що 17 листопада, у середу, екологічний комітет ВРУ планує розглянути низку законопроектів у сфері регулювання промислового забруднення: №6309-2.

Як йдеться у заяві ЄВА, не всі із зазначених документів однаково корисні для країни. Так, зокрема, законопроект №5339, ухвалений у першому читанні 15 липня, до другого читання було доопрацьовано, і тепер він містить значні корупційні ризики. Зокрема, обов’язок бізнесу встановлювати автоматизовані системи моніторингу викидів забруднюючих речовин, хоча немає певного порядку їх встановлення. А також – запровадження відповідальності за недопуск до проведення перевірок представників Держекоінспекції, що фактично нівелює гарантоване чинним законодавством право підприємств не допускати інспекторів із низки причин.

“Що стосується законопроекту №6004, то він майже повністю дублює тричі провалений народними депутатами законопроект №4167, який містив вибіркову імплементацію положень Директиви 2010/75/ЄС, нереалістичні терміни переходу, яка ставить під удар реалізацію всієї реформи, – відсутність доступу до фінансування, що було передумовою успішної реалізації реформи в міжнародному середовищі”, – зазначають у ЄВА.

Структурно і концептуально схожий на альтернативний проект №6004-2: він хоч і містить деякі позитивні новації, які враховують зауваження бізнесу, має низку зауважень, що не відповідають європейському регулюванню та можливостям вітчизняних підприємств. Серед них – обмежений до семи років термін переходу на НДТМ та відсутність перехідного періоду для деяких галузей.

“Складається враження, що реформи промислового забруднення та екологічного контролю намагаються відкрито саботувати. Ми більше року працювали з народними депутатами та представниками уряду, пояснювали, як менш безболісно для вітчизняної промисловості можна перейти на європейські екологічні стандарти, і в альтернативних законопроектах №6004-1 і приватно в №6004-2 нас нарешті почули. Але підтримавши законопроект №5339, Україна не лише поставить під загрозу виконання євроінтеграційних зобов’язань щодо захисту навколишнього середовища та досягнення екологічних стандартів ЄС, а й втратить як мінімум 20 млрд інвестицій для екомодернізації промислових підприємств та створить передумови для появи нових корупційних ризиків”, – заявила координатор комітету з промислової екології та сталого розвитку ЄВА Ольга Бойко.

Читати:  У сонячну та вітрову енергетику інвестували понад 500 млрд дол.

Асоціація закликає народних депутатів відхилити законопроект №5339 та сконцентруватися на профільній ініціативі – №6004-1.

“Менш збалансованим виглядає законопроект №6004-1, який враховує більшість пропозицій бізнесу. У ньому уточнено порядок проведення позачергової перевірки, надано вичерпний перелік підстав для відмови у наданні відступу, надано повноваження визначати економічну доцільність впровадження НДТМ та порядку здійснення моніторингу викидів, а також передбачено можливість розробки перехідного плану для деяких підприємств тощо”, – наголошують в ЕВА.

Нагадаємо, попередній законопроект №4167 про промислові викиди був розкритикований міжнародними бізнес-асоціаціями, експертами та представниками бізнесу як такий, що створював підстави для зловживань, корупційних схем та значного тиску на підприємства.

Раніше Професійна асоціація екологів України закликала владу перезапустити екологічну реформу в країні, оскільки спроби вирішити проблеми точковим методом не покращують довкілля. Екологи запропонували зробити дорожню карту екологічних реформ і знайти джерела фінансування, адже більшість запланованих проектів потребують багатомільярдних інвестицій.