«Бій з тінню» як альтернатива підвищенню податків для сумлінного бізнесу
«Бій з тінню» як альтернатива підвищенню податків для сумлінного бізнесу
Руслан Іллічов, генеральний директор Федерації роботодавців України
Економіка воєнного часу вимагає максимально ефективного використання ресурсів держави, щоб утримати країну на плаву та профінансувати військові витрати. Під час війни, коли кожна гривня податкових надходжень для держави є архіважливою, це питання стає наріжним.
Одна з ключових причин того, що держава та сумлінний бізнес втрачають гроші – тіньова економіка. Експерти вважали, що у її надрах ховаються до 350 млрд грн. Тобто тільки «у тіні» реально знайти суми більше, ніж може принести бюджету можливе підвищення податків, яке зараз перебуває в епіцентрі уваги держави та бізнесу.
Саме тому роботодавці, висловлюючи конкретні пропозиції щодо пошуку додаткових джерел фінансування Сил оборони, зверненні ФРУ до Уряду та профільного комітету ВРУ, як одне з ключових альтернативних джерел пошуку необхідних коштів, запропонували детенізувати ринки, які частково чи повністю перебувають у тіні.
Це ринки підакцизних товарів, землі та сільгосппродукції, гральний ринок, ринок таксі, а також ліквідація контрабандних та «сірих» схем на митниці.
Як приклад, станом на 2023 р. частка тіньового ринку алкогольних напоїв оцінювалася на рівні близькому до 30%. А нелегальної торгівлі цигарками в Україні — до 22% загального обсягу ринку.
Тільки детінізація ринків підакцизних товарів здатна принести бюджету додатково щонайменше 40 млрд грн щорічно
Це вже не кажучи про те, що люди перестануть отримувати підроблену та контрафактну продукцію.
Ось ще один із галузевих прикладів — сьогодні на українському ринку фіксованого доступу до мережі Інтернет, за різними оцінками, існує від 4 до 7 тис. інтернет-провайдерів. Станом на початок весни цього року до реєстру провайдерів включено понад 4,4 тис. суб'єктів, половина з яких – ФОП, 98% з яких надають послуги фіксованого доступу до мережі Інтернет. Ще низка провайдерів у формі ТОВ також працює на спрощеній системі.
Тому ринок перебуває переважно у «тіні». За приблизними розрахунками ліквідація «спрощенки» для інтернет-провайдерів може дати державі 3-4 млрд грн додаткових надходжень на рік.
Тобто з урахуванням детінізації всіх перелічених нами у зверненні до влади ринків сума додаткових доходів бюджету може зрости вдвічі — до 80 млрд грн на рік.
Проте тіньова економіка — це негатив не лише через недоотримання державою податків. «Тінь» та чесна конкуренція — поняття несумісні. Адже одні компанії працюють легально, сплачують усі податки та несуть соціальне навантаження, а інші цього уникають, часто маніпулюючи твердженням, що «великі компанії сплачують менше податків». Так про яку чесну конкуренцію може йтися, якщо в результаті «тіньовики» можуть легко вигравати у легального бізнесу завдяки нижчим цінам?
«Оптимизатори» можуть використовувати одне ТОВ, а оформляють загальні активи на десятки ФОП шляхом того, що ФОП орендують інфраструктуру та платять як за оренду інфраструктури символічні суми. Тобто вся маржа «осідає» на ФОП. «Білі» компанії платять 18-20% з обороту (зокрема податок з прибутку, військовий збір заробітну плату). Крім цього, оскільки ціни регулюються ринком, то прибутковість «спрощенця» та підприємства на повній системі оподаткування відрізняється суттєво: наприклад, якщо ціна 120 грн., то у «спрощенця» дохід = 120 грн., а у підприємства на загальній системі — 100 грн. Додайте сюди різницю до ЄСВ. Навіть за умови, що «спрощенець» платить «білу» зарплату своїм працівникам, виходить значний розрив у доходності від однієї й тієї ж ціни продажу. При цьому великі підприємства несуть і соціальну функцію, сплачуючи ЄСВ у повному обсязі за своїх працівників, на відміну від «спрощенців».
Нижче оподаткування – більше інвестиції? Наведу таку цифру — за результатами 2023 року 3598 інтернет-провайдерів лише менше третини зазначили про капітальні інвестиції у сферу телекомунікацій (з них близько 600 звітували про капітальні інвестиції менше 1 тис. грн). При цьому понад 66% усіх капітальних інвестицій галузі забезпечили кілька інтернет-провайдерів, із рейтингу топ-100 найбільших платників податків України.
І це ми ще не торкнулися теми тіньової зайнятості, яка також руйнує економічну та соціальну сферу держави. Наприклад – за даними із відкритих реєстрів на сайті телеком-регулятора, НКЕК за станом
Тому, якщо ми говоримо про необхідність збільшення доходів бюджету, розвитку галузей та залучення інвестицій, виведення ринків із тіні та їх упорядкування має бути безумовним пріоритетом держави. Який, безперечно, отримає повну підтримку з боку легального бізнесу.
