Азія активізує зусилля щодо розвитку торгівлі квотами на викиди вуглецю

Азія активізує зусилля щодо розвитку торгівлі квотами на викиди вуглецю


Азія активізує зусилля щодо розвитку торгівлі квотами на викиди вуглецю, повідомляє Bloomberg. Проте вуглецеві ринки регіону охоплюють лише невелику частину викидів.

В останні два місяці Індонезія та Японія запустили біржі з торгівлі квотами на викиди вуглецю, Китай планує розширити схему, що діє, вже з 2024 року, а Бхарат (Індія) продовжує підготовку до цього кроку.

За словами Стефано Де Клара, глави Секретаріату International Carbon Action Partnership, Азія є найбільш динамічним регіоном у світі з точки зору запуску, планування та розробки нових систем, і не викликає подиву, якщо протягом наступних кількох років з'явиться ще більше відповідних механізмів.

Незважаючи на подвоєння розмірів азіатських вуглецевих ринків з 2020 року, вони покривають лише 14% світових викидів, тоді як регіон відповідає майже половину від їх загального обсягу. Низькі ціни квот на викиди вуглецю не змогли забезпечити потужних стимулів до декарбонізації для компаній, що не дало очікуваних переваг у боротьбі зі зміною клімату.

Більшість урядів не бажають впроваджувати повномасштабні механізми, побоюючись уповільнення економічного зростання, і віддають перевагу заходам, спрямованим на конкретні сектори. Втім, Де Клара прогнозує, що ціни на викиди вуглецю можуть зрости в міру їхнього розвитку найближчими роками.

“Системи торгівлі викидами часто обдумано починають із відносно низької ціни, щоб переконатися, що учасники розуміють, як вони працюють”, – зазначив експерт.

Так, наприклад, у Китаї вже наступного року розширити вуглецевий ринок країни за межі сектора виробництва електроенергії на інші забруднюючі галузі. Національна схема торгівлі викидами орієнтована на 2,2 тис. виробників електроенергії, що викидають 4,5 млрд т CO2-еквівалента на рік. Наприкінці десятиліття Пекін планує розширити торгівлю квотами, щоб покрити 70% загальних викидів.

Читати:  ГМК може стати локомотивом декарбонізації.

Уряд Бхарату запропонував поетапне використання двох механізмів: обов'язкового ринку, що встановлює систему обмежень та торгівлі для секторів з інтенсивними викидами вуглецю, і добровільного, що ще перебуває на стадії розробки. Абхай Бакре, гендиректор урядового Бюро енергоефективності, каже, що обов'язковий ринок має бути запущений протягом наступних двох років і охоплюватиме 15% викидів країни до 2030 року. Він орієнтуватиметься на виробництво сталі та алюмінію.

Вуглецева біржа в Індонезії стартувала у вересні цього року. Нині діє лише добровільна платформа. Очікується, що до кінця десятиліття країна у три етапи розгорне вуглецевий ринок.

У жовтні в Японії почала діяти добровільна схема торгівлі вуглецевими квотами, керована Токійською фондовою біржею. Учасники можуть торгувати так званими J-кредитами, які випускає уряд для перевірених планів скорочення викидів. Запуск відбувся після оприлюднення 10-річного плану ціноутворення на викиди вуглецю. Він прагне перетворити існуючу «Лігу зеленої трансформації» (державно-приватний форум) на національну систему.