6 років боям за Донецький аеропорт: як це було (ФОТО+ВІДЕО)

Їх звали “кіборгами”. Лише три тонни тротилу змогли зламати опір українських військових.

26 травня виповнюється шоста річниця початку боїв за Донецький аеропорт ім. Сергія Прокоф’єва (ДАП). Саме в ніч проти 26 травня прихильники т.зв. “ДНР” спробували захопити ДАП, який мав стратегічне значення для перекидання військ та військових вантажів, а також стояв на шляху до Пісків та Авдіївки. Оборона Донецького аеропорту тривала 242 дні – 21 січня 2015 року став останній день, коли його територію утримували українські військові. Згадаймо, як це було, у спеціальному матеріалі сайту “Сьогодні”.

60% військової допомоги від РФ йшло на штурм ДАПу

Сьогодні один із найкращих аеропортів України знаходиться на окупованій території та нагадує поверхню Місяця, поцятковану воронками та кратерами. А ось будівель аеропорту, який міг приймати більше мільйона пасажирів на рік, залишилися лише опори, що подекуди вціліли. Адже після реконструкції 2012-го ДАП перетворився на одну з головних пам’яток Донецька – “посилений” новим терміналом, він був готовий приймати 1,1 мільйона людей на рік.

У ніч із 25 на 26 травня 2014 року у Донецьку відкрилися війні. Аеропорт був захоплений озброєними бойовиками, але згодом його відбили українські військові. Першого ж дня боїв, 26 травня, бойовики зазнали масштабних втрат (у різних джерелах називаються цифри від 40 до 100 загиблих).

Увага! На відео міститься ненормативна лексика.

26 травня підрозділи армійського спецназу за підтримки бойової авіації завдали удару терористам, які намагалися взяти під контроль міжнародний аеропорт Донецька. Було задіяно штурмову та армійську авіації, проведено висадку десанту. силами АТО. У лавах бойовиків почалася паніка, деякі лідери терористів поспішно покинули город.

Близько сьомої вечора разом із пораненими бойовики відступили, але з того часу загони т.зв. “ДНР” та російські війська регулярно намагалися захопити ДАП.

Восени 2014-го до 60% всіх російських збройних сил, які прибувають на Донбас, йшли на посилення угруповання в районі Донецького аеропорту. Про це повідомив координатор “Інформаційного спротиву” Дмитро Тимчук.

“Боєприпаси, що прибувають з Росії, активно перекидаються в район аеропорту в Донецьку. Сюди прямує близько 50-60% усіх мінометних мін, артилерійських і реактивних снарядів, що прибувають з РФ”, – повідомляв Тимчук в одному зі своїх щоденних зведень.

Вже тоді створювалася інфраструктура для ремонту бойової техніки, пошкоджена під час спроб взяти ДАП.

“На Сніжнянському машинобудівному заводі (м.Сніжне) створено базу з ремонту та відновлення озброєнь та техніки терористів. – писав Тимчук.

Бойовики не забирали своїх убитих із ДАПу

Після 17 вересня наступ стало особливо масованим, інтенсивні атаки на аеропорт не припинялися весь жовтень.

Екс-голова зовнішньої розвідки Микола Маломуж у жовтні 2014 року повідомив про застосування в атаках на аеропорт російської системи залпового вогню “Тюльпан”, наголошуючи, що вона спеціально застосовується для руйнування укріплень.

“Застосовувалися танки, БТР, самохідні артилерійські установки. Згодом почали застосовувати системи “Град”, “Ураган”. А тепер підтягнули систему “Тюльпан”, дуже потужну, з боєзарядами до 130 кілограмів, які використовуються для завдання ударів по бліндажах”, укріплених. російська зброя”, – казав Маломуж в ефірі Радіо Свобода.

На той момент терористи продовжували обстрілювати аеропорт понад чотири місяці. Внаслідок щоденного артобстрілу центральний хол терміналу отримав серйозні руйнування – практично всі скляні конструкції посипалися. Також сильно пошкоджено покрівлю терміналу: на підлозі холу було розкидано численні залишки облицювання стелі.

За словами експертів, аеродром імені Сергія Прокоф’єва став місцем найзапекліших боїв між солдатами АТО та бойовиками. Захисники аеропорту – кадрові та добровольчі підрозділи. – особливо багато тіл біля диспетчерської вежі, за яку постійно точаться бої. “Сьогодні” у жовтні 2014-го у матеріалі “Найжорстокіший бій: як і навіщо утримують аеропорт Донецька українські “кіборги”.

За словами наших військових, бойовики могли розпочати стрілянину несподівано, будь-якої миті. Дорогою, оскільки вона прострілюється, бійці пересувалися перебіжками. А от вулицею, як виявилося, можна ходити спокійно, оскільки бойові точки противника знищують члени батальйону “Дніпро-1”.

“Основне завдання їх – відігнати нас на Карлівку, а то й у Красноармійськ, та захопити аеропорт”, – розповідали українські військові восени 2014-го.

Останні місяці оборони

Вишка ДАПа на момент здачі об’єкта в експлуатацію була найвищою в країні. 51-метрова вежа, що височіє над Донецьким степом, стала символом оборони аеропорту. Багато днів по бетонній вежі била артилерія, але конструкція продовжувала стояти. Лише до кінця оборони, 13 січня 2015-го, вежа, яка на той момент утримувалася українськими військовими, впала.

Не витримали конструкції на верхніх поверхах. Імовірно, вона обрушилася не вся.

Наступного дня, 14 січня, сепаратисти почали розповсюджувати через російські ЗМІ повідомлення про те, що українські військові залишають територію аеропорту, але у штабі АТО цю інформацію спростували.

Того ж дня бойовики висунули “кіборгам” ультиматум – або залишать аеропорт, або загинуть. Військові обрали бій і з того моменту зіткнення в аеропорту вже не вщухали. Ситуацію під особистий контроль взяло військове командування – туди приїхали тодішні керівники Генштабу та Міноборони, секретар РНБО Олександр Турчинов.

“Найважче було, коли нас закидали газом. Ми думали, що це просто димовухи, але це був якийсь газ – очі сльозяться, нічого не бачиш, ось кашлю аж вивертає. У той момент почалася якась паніка, і це було найважче. Потім ми наловчилися – стріляли по них про допомогу” гранат.

18-21 січня 2015 року внаслідок підриву терміналу ГАП загинули 58 “кіборгів”. Але бої за аеропорт продовжувалися, і українські військові, всупереч прогнозам сепаратистів, продовжували боротися за позиції, хоча ДАП фактично перестав існувати, остаточно перетворившись на руїни.

Цілий день 20 січня було тихо, і це трохи нас насторожило. Як виявилось, під перекриттям, де ми розміщувалися, заклали три тонни тротилу. жив, бо сів на фундамент покурити автомат і побіг тримати оборону, але не з усіма розправився. пішли до сепаратистів домовлятися, що ми кидаємо зброю, забираємо поранених, і вони нас відпускали на такі умови. вранці 21 січня здатися у полон. Загалом нас залишилося 16 людей”, – згадував боєць Ярослав Гав’янц.

Навіщо так важливо було утримати ДАП

За даними РНБО, Донецький аеропорт був комфортнішим плацдармом для наступу.

“Є доцільність його утримання, ця доцільність сформульована керівництвом штабу АТО, оскільки це один із найбільш зручних плацдармів, з якого українські військові можуть розпочати наступ та звільнення столиці Донбасу – міста Донецька”, – говорив у перші дні боїв за ДАП спікер.

Одна з можливих причин завзятих боїв за Донецький аеропорт також могла полягати в тому, що бойовики хотіли відтягнути українські війська з південного напрямку.

“Я так думаю, противник намагається за рахунок цього відтягнути війська з півдня, а саме з маріупольського спрямування. Зосередивши там сили та розпочавши хоча б імітацію бойових дій, вони можуть забезпечити нові мирні переговори щодо надання Росії транзитного коридору до Криму на зимовий час”, – коментував цього дня. Сунгурівський.

Довідка. Новий міжнародний термінал Донецького аеропорту імені Сергія Прокоф’єва було відкрито 14 травня 2012 року перед стартом чемпіонату Європи з футболу “Євро-2012”. Новий семиповерховий термінал мав пропускну здатність 3 100 пасажирів на годину – таким чином Донецький аеропорт став на кілька років одним із трьох найбільших авіагавань України.