Як влада каратиме за несплату боргів за ЖКП

Держстат повідомляє: незважаючи на карантин і пов’язані з ним економічні потрясіння, українці не стали платити менше за житлово-комунальні послуги. Навпаки, борги потроху повертаються. Крім того, коли для українців оголосили карантин, ввели відстрочку на погашення боргів за житлово-комунальні послуги. Однак милосердя швидко поступилося місцем жорстокості: депутати підготували законопроект №3613, завдяки якому борги будуть ліквідовуватися досить жорсткими методами.

Наталія Лебідь Журналіст

Швидше за все, такі зміни народні обранці планували ввести, розуміючи, що ціна на газ з 1 січня збільшить суми в рахунках. Будемо більше витрачати на комунальні послуги, і борги накопичаться. Держава з цим миритися не буде: якщо, звичайно, Рада не проголосує за цей документ.

“112.ua” Розберемо зміст тексту цього документа.

В основному борги населення скорочуються. Кошти, які громадяни заборгували за споживання та розподіл природного газу, з початку року зменшилися на 19,7%. Борг українців за опалення та гаряче водопостачання – друга за величиною стаття держборгу – зменшився на 15,7%. Третє місце в цьому «рейтингу» посідають борги за електроенергію. Вони зменшилися на 5,2%.

У грудні 2020 року порівняно з січнем лише заборгованість населення за централізоване водопостачання та водовідведення зросла майже на 51%. Також зросла заборгованість за управління багатоквартирним будинком на 14,5% та за вивезення побутових відходів – на 22,5%.

І хоча в цілому тенденція позитивна, проблема неплатежів населення за надані послуги значно ускладнює фінансовий стан підприємств ЖКГ.

Рішенням може стати реструктуризація боргу. Зміни до законодавства з цього приводу вносилися кілька разів. За старими правилами погашати борг можна частинами на термін до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів боржників. При цьому сума погашення та розмір поточних платежів за комунальні послуги не має перевищувати 25% доходів працюючих громадян і 20% доходів пенсіонерів та одержувачів соціальної допомоги (включаючи субсидії).

Але ця схема не працює або, принаймні, не діє ефективно. Та сама історія з кораблями.

“Зазвичай суд приймає рішення про погашення заборгованості споживача частинами на кілька років, тобто частинами. У цьому випадку необхідно відшкодувати сплату судового збору та витрати на виконавче провадження. Враховуючи ставки судового збору, більшість підприємств не мають фінансових можливостей вести судово-виконавчу роботу щодо стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги”, – пояснює пояснення. примітка говорить.

Іншими словами, потрібно діяти швидко і рішуче. Як саме? Перш за все, він зробив реструктуризацію обов’язковою, а не добровільною.

Виглядатиме це так: за наявності заборгованості за комунальні послуги станом на 1 жовтня 2020 року споживач буде змушений підписати договір реструктуризації, не чекаючи запрошення, нагадування чи виклику до суду. До речі, про суд.

Споживач може оскаржити свій борг у суді. Припустимо, я подав зустрічний позов – про незаконне звинувачення в самолюбстві або про неналежну якість наданих послуг. Але в теорії все це добре. На практиці зробити це простому громадянину буде непросто. Як мінімум, вам доведеться знайти адвоката і підготуватися до тривалої боротьби.

Крім того, є цікавий нюанс. Згідно із законопроектом, від судових витрат можуть бути звільнені комунальні підприємства, а не їхні контрагенти – споживачі.

Що буде, якщо в реструктуризації буде відмовлено?

У цьому випадку боржник сплатить не тільки всю суму боргу та відсотки, а й штраф. За борги понад рік пеня становитиме 20% від суми боргу. За прострочення протягом двох років – штраф 30%. За три роки і більше – штраф у розмірі 50% суми боргу.

Нинішній штраф, як уже було сказано, становить лише 0,01%, тобто 3,65% від суми боргу за годину. Візьмемо квартиру площею 50 кв. м, за який, скажімо, в опалювальний сезон власники платять 3 тисячі гривень на місяць, а без опалення – 1 тисячу. Припустимо, що погодинна оренда квартири обходиться їм у 24 тисячі. Відповідно, штраф становитиме 876 гривень.

Тепер зробимо новий розрахунок. Уявімо, що власник цих 50 квадратних метрів цілий рік не платив за комунальні послуги і накопичив борг у розмірі тих же 24 тисяч. 20% від 20 тисяч – 4800 гривень. Різниця, як бачимо, майже 4 тисячі.

Але якими б не були наші борги, стягнути їх до сьогодні буде проблематично. Законопроект №3613 знімає останні перешкоди на цьому шляху: одразу після отримання позитивного рішення суду справа передається до виконавчої служби.

І тоді починаються жорсткі дії щодо боржників: стягнення становитиме 50% місячної зарплати до повного погашення боргу.

«Стягнення заробітної плати не перешкоджає зверненню стягнення з майна боржника за наявності непогашеної заборгованості, загальна сума якої перевищує суму виплат за три місяці», – йдеться у законопроекті.

Іншими словами, достатньо мати борг у розмірі трьох місячних платежів – і можна починати процес відчуження квартири. Причому судовий розгляд з цього питання може розпочатися навіть за відсутності власника майна, тобто відповідача.

Крім того, до боржників також можуть бути застосовані тимчасові обмеження у праві: виїзду за межі України; водіння; використання мисливської вогнепальної зброї, полювання.

Важко сказати, скільки в Україні активних мисливців і наскільки по ним вдарить заборона полювання на качок чи ведмедів. Але достовірно відомо, що в нашій країні 11,3 мільйона пенсіонерів, а їх «середньозважена» пенсія дорівнює 3 тисячам гривень. У разі неможливості або неможливості своєчасного оформлення субсидії каральні наслідки законопроекту №3613 першими можуть відчути найменш забезпечені верстви населення.

Виникає парадоксальна ситуація, оскільки, за словами заступника міністра муніципального та територіального розвитку Наталії Хоцяновської, більшу відповідальність за борги несуть бідні верстви населення. Принаймні той, хто отримує субсидію. А в Україні таких майже 34% від загальної кількості домогосподарств.

У той же час є більш заможні громадяни, які не платять і тільки накопичують борги. Так, у столиці є неплатники води (йдеться про багатоповерхівки), борги яких коливаються від 400 тисяч до понад 700 тисяч гривень. І це лише одна номінація. А якщо додати до води опалення чи електроенергію, то суми стають астрономічними.

Серед таких боржників переважно мешканці новобудов або елітних приватних будинків, зазначає Хоцяновська, слова якої наводить «Урядовий кур’єр».

Цікаво, що деякі аспекти законопроекту засудили і в Науково-експертному управлінні Верховної Ради. У ньому, наприклад, зазначалося, що немає підстав для звільнення комунальників від сплати судових витрат. Хочуть судитися з населенням – нехай платять, як і все.

Крім того, бракує ясності щодо реструктуризації муніципальних боргів. І, нарешті, законопроект не визначає, до кого не повинні застосовуватися штрафні санкції, зауважують експерти.

Схоже, пишуть експерти у своєму висновку, штрафні санкції за несвоєчасну оплату застосовуються до «всіх споживачів, які проживають у житловому будинку, тоді як згідно з частиною третьою статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» оплата житлово-комунальних послуг поширюється лише на працездатних осіб, які проживають та/або зареєстровані за місцем проживання споживача, користуються всіма житлово-комунальними послугами нарівні зі споживачем та є солідарними. солідарну відповідальність за сплатою комунальних зобов’язань».

Від себе додамо, що депутати не пропонують і не дають відповіді на запитання: чи справедливо робити заручником ситуації лише споживача і не покладати жодних зобов’язань (реальних, а не номінальних) на виконавця послуг? І не питають його, чому регулярно пропадає гаряча вода, чому радіатори ледь гріються на божевільних швидкостях і чому комунікації незмінно діряві та схильні до поломок?

Але відсутність гарячої води – це дрібниця порівняно з порушенням Конституції України. Стаття 41 Основного Закону гарантує громадянину право на житло. Крім того, йдеться про те, що держава «створює умови», за яких таке житло можна придбати чи орендувати. За логікою закону такі умови стосуються і можливості утримання цього житла, тобто оплати комунальних послуг, можливості проведення ремонту тощо. Швидше за все, вони не зможуть застосувати цю каральну норму на практиці. Випадків відчуження квартир в Україні мало. Такі заходи вживаються після звернень щодо блокування частини зарплати, конфіскації майна тощо.

Людська гідність, про яку йдеться у ст. 3 Конституції України, це, зокрема, не жити в злиднях, а мати натомість хоча б мінімум для задоволення першочергових потреб. При цьому задоволення цих потреб може бути поставлене під сумнів. З 1 січня більшість постачальників газу підвищили ціни за кубометр блакитного палива. Рекордсменом є ТОВ «Львівенергосбут»: його ціна сягнула 10,8 грн за кубометр (у грудні було 8,7 грн). У більшості облгазів ціна коливається в межах 9,88-9,92 гривні за кубометр (з ПДВ і без вартості послуг розподілу), тоді як у грудні облгази продавали газ населенню в середньому по 8,8 гривні за кубометр.

Підвищення плати за газ зробить платежі ще більш недоступними для споживачів. Але якщо законопроект №3613 приймуть, держава опиниться біля «штрафного гачка». Тобі доведеться або платити, або бути як бомж.

«Влада бідних уже «перемогла», залишилося тільки добити бідних», — пише на своїй сторінці у Facebook експерт у сфері ЖКГ, голова Житлової спілки України Олександр Скубченко. І з ним важко не погодитися.