Україна у 2023 році наблизилася до Європейського зеленого курсу
Україна у 2023 році наблизилася до цілей Європейського зеленого курсу та має прискорити законодавчу імплементацію, забезпечити масштабування проектів та домогтися залучення коштів, заявила керівник аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко.
Це сталося під час презентації річного моніторингового звіту України та Європейського зеленого курсу, де експерти обговорили ключові завдання на 2024 рік, повідомляє DiXi Group у Facebook.
Віце-президент DiXi Group Антон Антоненко підкреслив, що ще на початку повномасштабного вторгнення і уряд, і громадськість дійшли згоди, що відновлення має бути саме зеленим. Однак це посилання потрібно втілювати в життя.
Радник з питань енергетики European Union in Ukraine Торстен Волерт зазначив, що те, що НЕК “Укренерго” набула статусу повноправного члена ENTSO-E, є свідченням реальної європейської інтеграції України.
У рамках приєднання України до європейських ринків та зеленої трансформації важливими є перехідний період та чіткий план, а також інтеграція нашого бізнесу в ланцюжки зелених цінностей. Це стане завданням на 2024 рік.
Керівник відділу Європейського зеленого курсу Секретаріату Energy Community Адам Квеч також наголосив на значному прогресі України.
Адже країна перебуває у трійці найкращих держав-членів Енергетичного співтовариства, яка зосереджена на солідарності, інтеграції енергетичних ринків та декарбонізації. 2024 року Україна має зберегти цей прогрес і не допускати “відкату” реформ.
Заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів Вікторія Кірєєва запевнила, що впровадження реформи промислового забруднення знаходиться на швидкому старті, а кліматична політика є роботою всього уряду.
Головними викликами у 2024 році вона назвала: реформу вуглецевого ціноутворення; використання системи торгівлі квотами на викиди парникових газів. Експерт DiXi Group Олена Корогод додала, що Україні не вистачає певності розвитку відновлювальної генерації.
Тому потрібно схвалити відповідні національні цілі до 2030 року з урахуванням політик та оновлених цілей ЄС та Енергетичної спільноти.
“І Кабінет міністрів, і Верховна Рада намагалися втілювати реформи у сфері охорони навколишнього середовища, і вже це є досягненням, адже повномасштабне вторгнення триває та позначається на порядку денному, наприклад, російське знищення Каховської ГЕС, що кардинально змінило урядові пріоритети”, – сказала старша аналітика ресурсно-аналітичного центру “Суспільство та навколишнє середовище” Зоряна Козак.
Аналітики також відзначили прогрес у фінансуванні зеленої трансформації, а саме початок державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації та 50 млрд євро Ukraine Facility.
Щоб залучати фінансування, необхідно контролювати реформи, а уряду – подати обґрунтований план. На заході експерти також звернули увагу на низку питань, а саме на: суттєву прогалину щодо декарбонізації транспорту в Україні; відсутність стабільного інвестиційного клімату
Антоненко додав, що перевагою та водночас недоліком ЄСК є те, що він надзвичайно широкий і освіта має бути його частиною.