Сьогодні міжнародний день пам'яті жертв Голокосту
Як відомо, нацистська Німеччина вела політику антисемітизму та жорстоко винищувала єврейське населення по всій Європі. Це моторошне явище відбувалося в період 1933—1945 років і надалі отримало назву — Голокост.
Нацисти вбили близько третини євреїв по всьому світу, морочивши їх у концтаборах та газових камерах. Злочинці не шкодували ні дітей, ні літніх людей і винищували цілі єврейські сім'ї. На жаль, досі не збереглися усі імена покійних.
Дату 27 січня обирали не просто так, адже саме цього дня 1945 року солдати СРСР звільнили від нацистів один із найбільших концтаборів — Освенцім.
Заходи пам'яті жертв Голокосту-2022
Страшний геноцид євреїв зачепив і Україну. Тут, у київському Бабиному Яру, нацисти знищили від 100 до 150 тисяч людей. За дослідженнями істориків, лише протягом 29-30 вересня 1941 року у Бабиному Яру німці розстріляли понад 33 тисячі людей.
В Україні до Дня пам'яті жертв Голокосту приєдналися 2012 року. Щороку цієї скорботної дати в містах запалюють свічки біля меморіалів і відкривають виставки. У школах вчителі проводять спеціальні уроки історії, на яких знайомлять дітей із цим злочином проти людства.
У столиці заходи проводять біля братської могили євреїв у Бабиному Яру. Традиційно тут організують різні інсталяції. Тут відбудеться спільна молитва рабинів.
Цей нацистський табір смерті став символом Голокосту. В Освенцимі було вбито понад мільйон ув'язнених, переважно євреїв. Лише небагатьом з тих, хто потрапив у цей концтабір, вдалося вижити. Колишні в'язні Освенцима з Ізраїлю, Росії, України та Білорусії розповіли про свої страшні спогади про табір смерті. Про своє сприйняття говорить Іван Мартиушкін, який, будучи старшим лейтенантом, 1945 року звільняв Освенцім у лавах Червоної Армії. Про брехню нацистських злочинців та їхніх близьких розповів Райнер Хесс, онук коменданта найстрашнішого табору смерті Рудольфа Хесса. Єсесовець був страчений 1947 року в Освенцимі. Документи про жертви нацистського режиму, у тому числі і в'язнів Освенцима, зберігаються в архіві в німецькому Бад-Арользені. Родичі жертв можуть і сьогодні запросити інформацію з цього архіву.
День пам'яті жертв Голокосту — це нагадування про всесвітню трагедію, про масове вбивство євреїв і численні жертви з числа представників інших національних спільнот у всіх європейських державах, безпрецедентний злочин проти людства.
Жертвами геноциду стали шість мільйонів євреїв Європи. На момент звільнення Одеси, 10 квітня 1944 року, у місті залишилося живими лише 600 євреїв із шістдесяти тисяч, зареєстрованих до початку війни. Загалом на території Одещини загинуло понад 300 тисяч євреїв.
Цього дня скорботи та пам'яті ми приєднуємось до загального смутку та висловлюємо свої співчуття втраті, ім'я якої Голокост. Але це історія не лише болю та страждань, а й тріумфу та відродження, історія людської гідності та любові до життя.
Дуже важливим на шляху формування національної свідомості, збереження та увічнення історичної пам'яті є створення меморіалу жертвам Голокосту 1941 року та благоустрій скверу «Проти забуття» на Люстдорфській дорозі, що відбувається нині.
Майбутні покоління не повинні забувати уроки наших трагічних катастроф, щоби не допустити повторення цього в майбутньому! Є таке прислів'я: Хто згадає погане — тому око геть. А хто забуде – тому два». Кров мільйонів невинних людей не дає нам права забути про одну з найбільших трагедій XX століття… Ми пам'ятаємо…
Світла пам'ять загиблим та честь живим.
За матеріалами: 24.tv.ua
