Що значить не можна? Засновниця української крафтової виноробні про вино як шлях до невідомості
Що значить не можна? Засновниця української крафтової виноробні про вино як шлях до невідомості
Інтерв'ю з Оксаною Буячок, українським виноробом та співзасновником крафтової української виноробні Father's Wine (Фото:Надане авторами)
Колись Володимир Буячок, батько Оксани та успішний підприємець із Гусятина, посадив перші сорти технічного винограду на Тернопільщині. На перший погляд, це точно не винний регіон, у якому, однак, зараз знаходиться одна з найвідоміших українських виноробень. Експеримент Володимира із абсолютно нетиповими для цього терруару сортами мав успіх. Зараз його дочка, син і дружина продовжують справу батька, перетворивши з просто хобі на виноробню на його честь Father's Wine.
Розкажіть вашу історію з вином, як будувався бізнес?
У нас дуже схожа історія (із сюжетом фільму — ред.), тому що Father's Wine ще 5 років взагалі не існувало як бренд, ми його вигадали. А до того вином займався мій батько: спочатку як хобі і без великих планів на те, щоб зробити на цьому бізнес. Ми вже мали сімейну справу, до якої ми всі залучені вже 25 років — меблевий бізнес. А вино стало своєрідною новою іскрою для мого тата, бо на той час, 16 років тому, на Тернопільщині ніхто не вирощував технічного винограду, і не робив вина такого європейського зразка. Якщо робили, то щось таке домашнє, за старою чи просто вигаданою технологією.
Чи були ви знайомі з вином з дитинства?
З дитинства ми не мали культури вина взагалі. Немає вина. Я не пам'ятаю, що там пили наші родичі: привізне, польське. Тато довгий період взагалі не пив алкоголь, а потім лише сухі вина. Оскільки ми жили в маленькому містечку Тернопілля, асортимент у магазинах був дуже обмежений, і сухих вин практично не було.
І ось отець Володимир викупив експериментальний виноградник, з якого почали вино. Далі вже просто експериментували, із захопленням досліджували вино наш терруар. До нас не було нічого, і нам довелося самим робити ці експерименти із землею, з опадами, з тим, як зимує виноград.
І так сталося, що у 2018 році помер тато, і тоді ж ухвалили закон для крафтовиків, і ми одразу подалися на отримання ліцензії. Далі ми прийняли рішення, що робитимемо з нашого вина бренд, бо вже є можливість виходити на публіку офіційно, навіть з маленьким обсягом.
Вирішила не тільки я, моя мама теж. Вона займається виноградником, я – виробництвом, продажами, стилістикою та колекціями. Мій брат хоч більше в меблевому бізнесі, але все, що стосується фінансів чи рахунків, — це його. І так вже 6 років, але офіційно на ринок Father's Wine вийшло 20-го року під час пандемії. То був дуже веселий старт, бо люди мали час досліджувати українське вино.
Оксана розповіла, що свій сімейний, переважно жіночий бізнес, вони розвивали на виставках, фестивалях та конкурсах. Активний розвиток відбувався за часів ковіда, коли з'являлася можливість працювати з дому більше. Як каже Оксана, «це було просто божевілля». Два місяці вони на виноробні разом обрізали виноград, розливали вино і робили всі процеси виробництва власноруч. Ця робота тривала вдень, увечері вино, яке на той час отримувало багато позитивних відгуків від гостей заходів, пакували та відправляли. Можливість просування в соцмережах та продажу поштою познайомила багатьох українців з їхнім унікальним вином.
Локальні виноробні та донати. Три причини відвідати Wine&Spirits Show 2024
Чим особливе вино від Father`s Wine
Все почалося з того, що навіть у експериментальному винограднику ми мали дуже нетипові, непопсові сорти. Папа казав, що є дуже багато шардоне, рислінгів та каберне у світі, то навіщо повторювати те, що й так уже є класикою? Треба пропонувати щось альтернативне, не менш цікаве, свіже, нове. І це дуже ризикований шлях, оскільки ми маємо нетиповий регіон, і ми не розуміли, чи можливо там взагалі щось.
І водночас ми пішли на цей подвійний ризик. Але нам пощастило, бо українці відкриті до нового. Нам просто вдалося підібрати правильні сорти, нетипові для України, але дуже вдало показали себе в нашому терруарі. Нам доводиться помилятися, експериментувати та отримувати сюрпризні історії. Це тепер формує нашу унікальну пропозицію, більшій частині асортименту немає аналогів. Наприклад, український автохтонний сорт Дублянський чи Геліос. Також наше рожеве вино два роки поспіль стає найкращим рожевим України. У нашому вині відбито шлях невідомими сортами, унікальний підхід до продукту.
Вино, про яке каже Оксана, — Рожевий квадрат. Виноробня єдина у світі використовує столовий виноград Юпітер, який був призначений для соків та родзинок, у створенні унікального напою. Рожевий квадрат сухий, злегка солодкий, щільний і з ароматом свіжої полуниці, малини, суниць, смородини, кизилу і барбарису.
Дегустуємо найкраще. Які українські вина та міцні напої рекомендують експерти Wine&Spirits Awards
Як ви собі поділяєте українське вино і закордонне: чи рівняєтеся на когось, і яке більше подобається?
Я найбільше люблю українське, але це не про те, що українське означає хороше. Я люблю класичне ігристе вино. На жаль, у нас його не так багато, тому мені подобається, звісно, Шампань (регіон у Франції, відомий своїми ігристими винами, як показано у фільмі). Втім, в Україні вже є багато виробників із дуже цікавими винами, які відрізняються від європейської стилістики.
Чи для вас є європейське виноробство: зразок чи паралельна реальність?
Загалом ми рівняємося на європейське вино, бо за технологією мені європейська технологія ближча, ніж грузинська. Однак ми точно не маємо завдання бути схожими на когось.
Я вважаю, що українське вино має мати свою ідентичність, своє обличчя, свій характер, щоб не бути схожим на якусь країну чи винний регіон. Ми дуже багато вивчаємо суто технологічних моментів, запозичуємо та експериментуємо. Наприклад, це стосується ферментації, акватації, яку ми застосовуємо. Її майже ніхто не застосовує в Україні з великих виробників, бо це є затратний процес. Але нам подобається. Тобто європейське вино для нас є навчальним зразком, але не для того, щоби копіювати. Ми прагнемо унікальності.
Локальність та благодійність. Як на еногастрономічній вечері поєднували крафтові продукти з винами та зібрали понад 100 тисяч гривень на ЗСУ
Зі смертю батька, з ковідом, з війною, чи відчуваєте ви, що на вас лягла умовна «чоловіча робота?
Нас ніхто не примушував, ні мене особисто, ні маму. Це все сталося дуже лагідно та органічно. Оскільки ми з братом у сімейному бізнесі вже 25 років, з дитинства, я взагалі не розумію, що таке чоловіча чи жіноча робота.
Це просто робота. Якось її ділити не доводиться, бо мені доводилося займатися меблями, де суто все чоловіче. Тому виноробство це для мене дуже романтична історія, хоча виробничі процеси вони дуже різноманітні, але я не вважаю, що вони якісь надто складні, з якими не може впоратися жінка, тим більше українська жінка.
Що вино для вас, як воно відображає вашу філософію життя?
Для мене вино це про людей, спілкування, рівень поваги, час разом, не про алкоголь. В Україні загалом вино тільки зароджується як частина вміння жити в моменті, в насолоді. Тому для мене вино це дуже філософський продукт, який добре впливає на людину. Він відкриває людей у хорошому розумінні. Наприклад, ми навіть між собою завжди говоримо, що ти можеш випити каву з будь-ким, але вино ти з ким-небудь пити не можеш. Якщо людина не настільки тобі близька, або приємна, ти вип'єш у неї кави, води, просто поговориш, а вже на келих вина ти просиш близьких людей.
