Ефект метелика: як російське вторгнення змінило ситуацію на ринку газовозів

Ефект метелика: як російське вторгнення змінило ситуацію на ринку газовозів


За останній рік обсяги замовлень на газовози досягли рекордних показників. Як змінилася кон'юнктура газового ринку, хто стане новим лідером з експорту ЗПГ і до чого тут росія читайте у матеріалі USM.

У лютому 2022 року Росія розв'язала найбільшу за 77 років війну в Європі. Варварська жорстокість та ницість “загадкової російської душі” підштовхнула цивілізовані країни до відмежування від країни-терориста.

Так, тісні торгові відносини Росії із країнами ЄС опинилися під питанням. Зрештою, занепокоєння з приводу власної енергетичної безпеки потроху перевищує потребу купувати дешевий російський газ. Європейські країни почали шукати альтернативу російським газопроводам. Зрештою, Європа обрала закупівлі заокеанського зрідженого газу.

Ситуація на ЗПГ-ринку

Провідним постачальником ЗПГ до Європи стали США. Так, натомість газопроводам із Росії країни ЄС збільшили закупівлі американського зрідженого газу до 140%. Імпорт ЗПГ із США допоміг Європі компенсувати різке падіння постачань із Росії. Очікується, що до 2027 року США стануть найбільшим експортером ЗПГ у світі.

У свою чергу, стрімке збільшення імпорту ЗПГ морем у країни Європи стимулює попит на плавучі сховища та установки для регазифікації. Так, з початку минулого року в експлуатацію ввели 5 нових ЗПГ-терміналів, ще 8 перебувають на стадії будівництва. На думку експертів Drewry, у найближчі роки світові поставки ЗПГ становитимуть близько 25 млн метричних тонн на рік.

Перше місце з експорту ЗПГ займає Австралія. За 2022 рік країна продала рекордні 81,4 млн. метричних тонн ЗПГ, повідомляє EnergyQuest. Таким чином країна 5 років поспіль залишається найбільшим продавцем скрапленого газу. У 2021 році Австралія відправила трохи менше – 80,23 млн. метричних тонн енергоносія. Також у 2022 році серед найбільших постачальників ЗПГ традиційно опинилися Катар, Росія та Малайзія.

Обсяг замовлень на газовози б'є рекорди

Зростання попиту на морські перевезення зрідженого природного газу спричинило підвищення цін на нові судна — до 250 млн доларів. Минулого року загальна вартість замовлень на них склала 33,7 млрд. доларів – на 87% більше, порівняно з 18 076,25 млн. доларів у 2021 році.

Читати:  Кіровоградська обласна рада провела конкурс на посаду керівника обласної дитячої лікарні

Більше замовлень минулого року припало на верфі Південної Кореї. Очікується, що до 2025 року верфі Hyundai, Daewoo та Samsung будуть повністю заповнені. Тому частку корейського суднобудівного ринку захоплює Китай.

Так, у грудні кількість замовлень на газовози у китайських суднобудівників збільшилася втричі через зростання ставок фрахту. Загалом китайські верфі минулого року отримали 45 замовлень на ЗПГ-танкери. Вартість будівництва суден складає 9,8 млрд. доларів, що у п'ять разів перевищує вартість замовлень 2021 року, писали Clarksons Research.

На кінець березня цього року на китайські верфі припадає 21% світових замовлень на суму 60 млрд доларів. Про це свідчать дані Clarksons. Кількість замовлень, ймовірно, зростатиме через відставання південнокорейських заводів та збільшення витрат на будівництво танкерів, коментують аналітики ICIS.

Загалом із 308 замовлених суден 285 газовозів мають ємність понад 100 тис. кубометрів. Це близько 93% всіх суднобудівних замовлень, розміщених на верфях Південної Кореї та Китаю.

При цьому 2023 року до світового флоту приєднають 48 газовозів, з яких 28 матимуть ємність від 174 тис. до 200 тис. кубометрів. Очікується, що світовий флот газовозів до 2026 досягне позначки в 1000 одиниць, пише судновий брокер Howe Robinson Partners.

Нагадаємо, до 2022 року лише одна верф у Китаї – Hudong-Zhonghua Shipbuilding of China – була здатна будувати великі газоноси. При цьому компанія займала менше ніж 10% частки ринку. Інші ринки зайняли три південнокорейські суднобудівники — Hyundai Heavy Industries, Samsung Heavy Industries і Daewoo Shipbuilding.

Портфель замовлень на газовоз нарощує і французький суднобудівник Gaztransport & Technigaz (GTT). У 2022 році GTT отримав рекордні 162 замовлення на газовози та один FSRU порівняно з 68 замовленнями у 2021 році. Загалом минулого року на верфях GTT обсяги замовлень зросли на 138%, заявив виконавчий директор GTT Філіп Бертероттьєр.

Хто власники флоту газовозів

Через зростання попиту на ЗПГ великі судноплавні компанії зосередилися на поповненні флоту новими газовозами. Так, минулого року щотижня замовляли в середньому 3 судна для перевезення ЗПГ.

Читати:  Український експорт за рік війни: блокада портів та інші виклики

Загалом за рік портфель замовлень становив 162 газовози, і це на 63% більше у порівнянні з попереднім роком — тоді замовили 99 нових суден. Станом на кінець року світовий флот газовозів налічував 739 суден, підрахували аналітики Drewry.

Понад чверть контрактів на будівництво газовозів підписали судновласники з Японії. Зокрема, 44 замовлення припали на судноплавні компанії MOL, NYK та Meiji Shipping. В даний час Японія володіє найбільшим флотом газовозів загальною вартістю 30,3 млрд. доларів.

Так, у світі за кількістю газовозів лідирує океанічний перевізник Mitsui OSK Lines Ltd (MOL). Загалом компанія володіє 38 суднами для ЗПГ вартістю 6,2 млрд доларів. Ці показники перевищують оцінку флоту MOL у 5,9 млрд доларів за 2020 рік. Nippon Yusen Kabushiki Kaisha (NYK) трохи відстає з кількістю 36 суден, Qatar Gas Transport має 33 газовози, малайзійська Malaysia International Shipping Corporation Berhad (MISC) оперує 28 одиницями флоту. П'ятірку лідерів замикає китайське державне підприємство Industrial and Commercial Bank of China (ICBC) із 26 газовозами.

Повідомляється, що у 2022 році MOL придбала ще 19 нових газовозів. Перше місце за обсягами замовлень на нові судна зайняла компанія NYK – 20 газовозів на рік, пишуть VesselsValue.

Активно флот газовозів збільшує Катар. Згідно зі звітом щорічного форуму GECF, країна забронювала місця на всіх основних суднобудівних верфях Південної Кореї для замовлення сотні нових газовозів протягом наступних 5 років.

Геть від Москви

Незважаючи на поступову відмову країн Європи від російського газу, кремль зміг перенаправити поставки до країн Азії. Так, найбільшими імпортерами ЗПГ від країни-терориста у 2022 році стали Японія, Китай, Південна Корея та Індонезія.

Нагадаємо, Японія є співвласником нафтогазового проекту Сахалін-2: 60% видобутого зрідженого газу на острові отримує японська сторона.

Однак на азіатському ринку росіяни тримаються доволі невпевнено. Так, у березні цього року Японія вже скоротила імпорт ЗПГ із Росії на 40%, віддаючи перевагу американському газу.

Загалом, до кінця року експорт російського газу може знизитися до 50 млрд. кубометрів – такий прогноз наприкінці березня дала комісія з енергетики держдуми РФ. Так, обсяг експорту газу із Росії стане рекордно низьким з кінця 1970-х років. Очікується, що частка Росії на світовому ринку знижуватиметься. Маючи найбільші у світі запаси газу, Росія втратила можливість його продавати.

Читати:  Експорт металів через порти: чи є шанс?

Щоб вирішити проблему, уряд Росії пропонує наростити експорт ЗПГ, збудувавши 94 заводи зі зрідження газу до 2035 року. Таким чином країна-терорист хоче утримати позиції на ринку, незважаючи на втрати доходів від газопроводів. Нагадаємо, за підсумками 2022 року чистий прибуток російського “Газпрому” склав 747,246 млрд рублів – у 3,6 рази менше порівняно з 2021 роком (2,684 трлн рублів).

Але амбітні плани навряд чи будуть втілені — через санкції росія не може купувати установки для зрідження газу, нагадує директор із газових ринків Азії в S&P Чжі Сінь Чон. Тим часом, експорт російських енергоносіїв постійно падають. У найближче десятиліття обсяги постачання російського ЗПГ знизяться до 5%.

Російська економіка здебільшого тримається на продажі нафти та газу. Щойно кремль збільшує частку світовому ринку, він відразу починає диктувати свої умови. Щоб зменшити апетити Росії, простої відмови від російських енергоносіїв замало. Москва вже неодноразово показувала свою здатність підлаштовуватися під зміни на ринку. Тому необхідно постійно посилювати тиск санкцій на РФ.

Чим швидше Росія втратить можливість отримувати доходи від газу, тим швидше «велика» держава почне турбуватися про внутрішні проблеми, а не про розв'язання воєн.