Двері зачиняються. Що чекає жителів «Л/ДНР» у Росії
Нещодавно стало відомо, що російська влада може приєднати невизнані території, щоб зміцнити рейтинг Володимира Путіна і підвищити популярність правлячої партії «Єдина Росія».
Про це, зокрема, повідомляє ІА URA.RU з посиланням на відомого економіста, директора Центру дослідження постіндустріального суспільства Владислава Іноземцева.
Нижче подано текст мовою оригіналу
“Проблема Південної Осетії, Абхазії та Донбасу пов’язана з тим, що люди в цих регіонах багато років були в тій чи іншій залежності від Росії, вони прагнули виїхати до Росії, у багатьох є російські паспорти. Крім того, у жителів є уявні або реальні вороги – влада Грузії та України”, – сказав він, відповідаючи на запитання російського журналіста про те, чи є невизнані території – Південна Осетія, Луганськ і Донецької республіки. Абхазія».
Але чи знають люди, які нібито прагнуть до Росії, що вони прагнуть… ГУЛАГ 2.0. Саме в цей момент російська влада будує систему «трудових таборів» – переважно не для вбивць і корупціонерів, а для політв’язнів, які опинилися за ґратами за так званими екстремістськими звинуваченнями за пости, репости чи лайки в соціальних мережах.
1 січня 2020 року набули чинності поправки до Кримінально-процесуального кодексу РФ, які дозволяють створювати відділення виправних установ і колоній на території різних підприємств, наприклад, «Газпрому» або «Норильського нікелю». До цього вони могли створюватися виключно на території виправних установ.
Але суспільство в Росії прокинулося лише зараз, через півтора року, коли російська влада всерйоз взялася за створення «трудових таборів». Зокрема, 20 травня директор Федеральної служби виконання покарань Росії (ФСИН) Олександр Калашников запропонував використовувати працю ув’язнених замість трудових мігрантів. Пікантності цій заяві додавало те, що вона була зроблена на координаційній раді уповноважених з прав людини в Красноярську. Хоча, здавалося б, де ГУЛАГ, а де права людини…
«Нещодавно Володимир Володимирович зустрівся з керівниками регіонів Центральної Азії – Узбекистану і Таджикистану. <...> Розмова йшла про те, як регулювати потік мігрантів для наших об’єктів, де не вистачає робочої сили. Ну ми дійсно можемо забезпечити», – сказав Олександр Калашніков і поспішив запевнити, що «це буде не ГУЛАГ», а «абсолютно нові, гідні умови».
Ідея створення «неГУЛАГу», що суперечить Конституції РФ і ратифікованим міжнародним конвенціям, «несподівано» отримала підтримку уповноваженого з прав людини в Росії Тетяни Москалькової. «Підтримую ініціативу Федеральної служби виконання покарань щодо організації роботи щодо збільшення кількості робочих місць для громадян, яким покарання у вигляді позбавлення волі замінено на примусові роботи», – сказала вона.
«Як не дивно», не залишилася осторонь Рада при президенті РФ з розвитку громадянського суспільства і прав людини. «Це величезна проблема: здорові чоловіки сидять у колоніях, їм немає чим зайнятися, а якщо розумно організована робота засуджених, то чому б і ні», — сказав голова Ради з прав людини Валерій Фадєєв. Більш того, «Федеральна служба виконання покарань сказала, що це не буде ГУЛАГ – тобто коли будуть важкі, важкі умови праці – звичайно, нічого такого не буде, ця пропозиція не передбачає жодного порушення чинного законодавства».
Ініціативу підтримав міністр юстиції Росії Костянтин Чуйченко. «Я вважаю, що ідея заміни мігрантів робочою силою є правильною, тому що виправні центри можна створювати на великих будмайданчиках, великих об’єктах, і люди, які відбувають покарання, кваліфіковані для цієї роботи», – сказав він.
Росіяни зрозуміли, що «справа пахне гасом», і підняли хвилю обурення. І російська влада не знайшла нічого кращого, як випустити на сцену натовп пропагандистів, щоб пояснити простолюду, що ГУЛАГ 2.0 — це добре.
Зокрема, на сайті МІА «Росія сьогодні» (гендиректор зазначеного держмедіа — відомий в Україні Дмитро Кисельов, шеф-редактор — не менш відома Маргарита Симонян) опублікована стаття під назвою за Фрейдом — «Росія готується до відродження ГУЛАГу» (чомусь наступного дня її змінили на «Російські в’язні заробляють собі на квартири»).
Стаття вийшла дуже «цікавою». Радимо прочитати, поки пропаганда не зрозуміла, що спростилась і прибрала її з сайту. Відзначимо лише основні віхи цього пропагандистського опусу.
Так, у статті йдеться про те, що «для столичної інтелігенції, для колишніх купців і куркулів табірні нари часто були кошмаром», а «для селян-бідняків, для міських люмпенів, для бомжів – людей, які буквально голодували все життя, – трудовий табір передбачав триразове харчування, тепле житло та будь-яку медичну допомогу». Автор запевняє читача, що «для еліти ГУЛАГ являв собою неприємний контраст з Асторією та Метрополісом, але для сотень тисяч звичайних людей став — як би парадоксально це не звучало — соціальним ліфтом».
Нагадаємо, лише за офіційними даними ГУЛАГ забрав життя понад 1,6 мільйона людей. Але, як ми зрозуміли зі статті, за пропагандистською версією, це була не шапочка для душу, а «соціальний ліфт».
Далі автор пише, що «якщо ви не боїтеся страшилок про ГУЛАГ, то в ідеї ФСІН немає нічого поганого». Мовляв, «це стане драйвером розвитку всього ринку праці», «і тоді соцпакети, виборчі бюлетені, декретні відпустки, білі зарплати — та й просто людське ставлення до працівників — стануть нормою не лише у великих компаніях у великих містах, а й у всій країні». Це звучить якраз у дусі революційних гасел “Влада Радам! Мир народам! Фабрикантам! Землю селянам!”, які, як ми пам’ятаємо з уроків історії, так і залишилися гаслами.
Автор шкодує, що «груба критика всього і всіх — особливо при згадці Сталіна і ГУЛАГу — зводиться до того, що це сповільнить розвиток нашої країни (Росії — прим. авт.)», а «чим усе це слухати, мабуть, краще просто рухатися вперед».
І поки люди звикають до нової реальності, у політичних колах кажуть, що ГУЛАГ 2.0 – це не зовсім економіка. По-перше, це дієвий інструмент залякування суспільства, тому що перспектива потрапити не просто в тюрму, а, наприклад, на уранові шахти, щоб протверезити будь-якого опозиціонера. Відтепер опоненти путінського режиму матимуть лише три варіанти: а) сидіти і мовчати; б) не мовчати і йти в ГУЛАГ, ризикуючи здоров’ям і навіть життям; в) залишити країну.
У понеділок, 24 травня, російський політичний і громадський діяч, глава Єкатеринбурга – голова Єкатеринбурзької міської думи (2013–2018), депутат Держдуми IV скликання (2003–2007), засновник фонду «Місто без наркотиків», почесний член Російської академії мистецтв, член Спілки письменників Росії Євген Ройзман написав на своїй сторінці в Facebook: “Мене запросили в 9 школу на композицію. І в останній момент я вибачився перед людьми, злякався і запитав: “Що ви скажете?” «Пам’ятайте: це країна, якщо ви самі не зробите, цього не зробить ніхто. І ще одне: ніхто не винен у наших проблемах, принаймні на особистому рівні, принаймні на рівні країни, крім нас самих. І, нарешті, пам’ятайте: у цьому житті вам ніхто нічого не винен. І чим раніше ви це зрозумієте, тим більше у вас шансів на успіх у житті». Це було п’ять років тому. Я б зробив це знову сьогодні. І, можливо, додав би: «Іди геть. Якщо можеш, то йди. Двері зачиняються. Мені справді боляче це говорити, але я б це сказав».
Символічно, що в цей же день стало відомо, що проект Gulagu.net залишає Росію після дев’яти років роботи. «Лукашенко і Путін більше нічого не приховують і готові діяти відкрито, щоб організувати репресії проти інакомислення», — заявив Володимир Осєчкін, засновник Проекту проти корупції та тортур у Росії, який об’єднує понад 18 тисяч незалежних правозахисників, волонтерів та учасників.
Чи справді мешканці «Л/ДНР» хочуть опинитися за зачиненими дверима ГУЛАГу 2.0, куди тікають не лише трудові мігранти, а й росіяни?
Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з думкою автора.
За матеріалами: РЕЦЕНЗЕНТ
