Для переходу всього металургійного сектора на зелену сталь потрібно 1,3 трлн дол.
Керівник відділу екологічно чистої сталі компанії Primetals Technologies Олександр Флейшандерл заявив, що повна відмова від викопного палива та максимальна електрифікація є першим кроком для декарбонізації металургійної галузі.
В інтерв'ю GreenSteelWorld.com він розповів, що не існує універсального рішення для виробництва зеленої сталі та компанії мають поєднувати найкращі можливі рішення, зокрема технології для переходу на зелений водень.
Звіт Міжнародної енергетичної агенції показав, що у світовому виробництві сирої сталі домінують традиційні брудні способи.
Для досягнення кліматичної нейтральності галузі потрібне збільшення використання електроенергії з відновлюваних джерел та зменшити залежність від вугілля, що не припадає близько 75% енергетичного попиту в секторі.
Флейшандерл наголосив, що термін “зелена сталь” охоплює перехід до: нульових викидів; циркулярність; мінімізації споживання води; енергоефективності; Зниження рівня шуму. За його словами, доки існує дефіцит зеленого водню, пряме відновлення заліза слід проводити на основі природного газу.
Крім того, технології уловлювання, утилізації та зберігання вуглецю (CCUS) можуть змінити правила гри, особливо в Азії.
“До 2030 року приблизно 70% світового парку доменних печей потребуватимуть значної реконструкції. Виробники сталі на Заході розглядають можливість переходу на заводи DRI [залізо прямого відновлення] та EAF [технологія електродугової печі].
Але в Азії, зокрема в Індії, є багато нових доменних печей, які довго покладатимуться на вугілля. Як наслідок, для нових активів CCUS може бути найкращим рішенням», – сказав Флейшандерл.
Він розповів, що, наприклад, технологія LanzaTech використовує вихідні гази із доменних печей металургійних заводів або основних кисневих печей (BOF) для виробництва етанолу.
Таку речовину можна використовувати як сировину для екологічного авіаційного палива, упаковки, текстилю тощо. Іншою важливою частиною декарбонізації, за словами доктора Флейшандерля, є використання брухту, особливо високоякісного.
Крім того, декарбонізація потребує тісної співпраці та партнерства.
За оцінками, для переходу всього сектора потрібні інвестиції у розмірі $1,3 трильйона, і державний сектор має виконувати більшу частину важкої роботи. Іншого виходу немає”, – сказав він.
Нагадаємо, компанія Boston Metal отримала $20 мільйонів від Міжнародної фінансової корпорації Світового банку на розробку остаточної технології виробництва зеленої сталі за допомогою електролізу без водню.
